Зійди, небесний Вогонь,
І жертву нашу спали!  
І як батьківська долонь
На кожному з нас спочни! 
 
Залишили за плечима плани і шляхи свої  
Й скерували свої стопи до Вітчизни в небі!
Хрест є на чолі колони і Господь наш на хресті, 
А ліворуч і праворуч сестри і брати мої!

Як струмочки і краплинки в руслі буйної ріки, 
Так течемо в лоні Церкви в вічний океан любві!
Кожен крок нехай чеканить і різьбить лице землі, 
Щоб увірували люди в міць любові й єдності!

На покривлених стежинах пише Бог слова прямі: 
Слово «Я» і слово «Ти» складаються на слово «Ми»!
І нехай ніщо не стане у любові на путі, 
Щоби жоден не загинув, щоби кожного спасти!