1 куплет:

Моє серце співає колискову лише для тебе,
Грубе небо і я в ньому немов капітан Немо
Треба вигадати дивну мелодію й летіти
І наші діти будуть сподіватися і мріяти

Адже краще життя мабуть не за горами 
Мне вже дістали шрами і солені рани
Драми дотиком ножа розрізали душу
Мушу бігти, від смерті яка переслідуючи душить

В агонії вогню залишились тільки ти і я
А над нами блакитне небо і сира земля
Благав Бога, щоб життя стало не таке убоге
Але на небесах, закінчився роумінг.

Треба сплавити чотири роки невдалого життя
Коли думи і думки канули у небуття,
Допуття не збганув що таке любов
А вже не можу звільнитись від твоїх оков

Це не сарказм, тільки жирна кома
У розповіді жанру - драмма-екстра класс
Сказати що кохаю, дуже просто
Хоча, навіть важко дихати в цей час

 Припев:
Залиш мене, біжи не стій,
І я намалюю бездоганний світ

  2 куплет:
І може все як треба, ти з іншим, я сам не свій
У пошуках кохання, п'яний серед повій
Думки про тебе, за що мені ця кара?
Давлюсь сльозами, тихо ковтая віскі біля бара

Ти наче хмара близько, лише простягнути руку
Насправді так далеко, що хочеться аж вити
Вийти на повітря і що є сили закричати:
"Я тебе кохаю!", впавши на сирий асфальт.

Тремтячими руками шалено починаю малювати
Грати, за якими схована, зранена душа
Мов у казематі листи моїй тетраді
Заради зради, немов постріл канонади

Льються мати, я хочу мати все й відразу
Грубий доктор пропише мені ліки від зарази
Ти наче сказ, в моїй поемі про любов
На мене не подіють доводи, адже я здоровий

Жадібно руками рию землю у пошуках води
Мені б лиш краплю, щоб втамувати спрагу
Я очевидець цих несамовитих дій
Що перетворюють сильних людей в бродягу