Що то за предиво, в світі новина,
Що Діва Марія сина зродила.
Ой як вона породила і в ясельця положила,
Пречиста Діва.

А Йосип старенький над яслами стоїть,
Йсусові Христові пелени стелить.
А Марія ще й співає, до серденька пригортає
І Йсуса цілує.

Ой, ішли три царі з подарочками,
А за ними звізда з оболочками.
Вийшов Ірод та й питає і до себе запрашає:
Куди ви йдете?

А царі минули Ірода лихого,
Хтіли поспішати, Бога повитати.
Царя-Бога повитали і з ним поклін дали
У вертепі.

Вони тії дари Богу віддали,
До злого Ірода не заходили.
Сказав Ірод меча взяти, кров червону проливати,
Христа шукати.

Мамки жалібнії плачуть, ридають,
Перед їх очима дітей страчають.
– Ой, дитино моя мила, що ж ти злого учинила,
Печале моя.

Ангели на небі славу співають
І людям на землі проповідають:
– Слава була, слава буде, родженому радість буде
І нам на землі!