Емі: В думках блукаю через спогади по горизонту
Моментами зітру любов, вона буде без понту
Я знаю, відчувай межу, там далі буде край
І вічність йду через безодню, тільки не відпускай
В очах твоїх не знайду сенсу, та і нехай
Пройдусь по серцю током, душа не рвись, злітай
І без мандата, без загроз, я відпущу ти мене чуєш?
Важко втратити тих, кого так цінуєш
Востаннє дай мені відчути життя мелодію
Я потім внукам розповідатиму нашу історію
У серці тиша, ліхтарі лиш гріють душу
Не хочу я іти, але ти говорив що мушу
Не віриш в те, що робиш, та сльози вже по щоках
Не знаю, може це ти, чи може це був твій страх..
І повернути миті ті, коли були разом на цілий світ
Не вдасться нам, розтане серце, мов лід..

Настя: Відпусти мене я не твоя мелодія
Для нас двох не вистачить історії
Та мало часу залишилось, я все сказала
Не треба більше твоїх сліз – це вже занадто

Пауза і знов мовчання, і в серці тиша
Нагадують що нас немає більше
У долонях я тримаю спогади
Та душа кричить: не йди, не йди..
І може там, десь за містами
Ти знайдеш те, що ми втрачали
Та час біжить, і ми не разом
В історії постав крапку замість ком
П-ыв: Відпусти мене я не твоя мелодія
Для нас двох не вистачить історії
Та мало часу залишилось, я все сказала
Не треба більше твоїх сліз – це вже занадто

Емі: Знов пауза і знов твої пусті обійми
Так мало часу залишилось, та вже й інші ми
У чашкі пусто, кава закінчилась вранці
Без тебе як без води, як без води у склянці
Для оправдяння ти як завжди не знаходиш слів, 
Хоча, правда, нам важко знати їх усі
Задаю собі питання: чому не разом?
Ти ж сам благав мене почати все знов
А пам’ятаєш як було: навпроти твої очі
Ми разом проводили дні, інколи навіть і ночі
Наш перший поцілунок – ніби амур пустив стрілу
Тоді я вперше зрозуміла, що я тебе люблю
Залиш шаблони на потім, хай будуть грубі знімки
Фотокартки із життя не зміним на картинки
Порожнє світло, парус серед тіні слів
І напрям на сонце, що світить на шляху моїм …