Я без Тебе безсилий Господь...
Наче скутані руки і ноги
Десь поділись потрібні слова
І скривилися мої дороги

Я без Тебе, мов гілка суха,
Що тримається ледь-ледь до клена.
Вона ще в висоті, що прилипла крони
Та не вкриється листям зеленим.

Я кричу і плачу, голос надриваю
Що робить не знаю, явись мені благаю.
Поможи! Останню ще надію маю,
Бо без Тебе помираю, Господь.

Я без Тебе - загублена книга, 
Що написана Генієм Слова,
Хоча вона дуже цінна, і
Глибокий зміст має,
Та ніхто її не прочитає.