Насталла на світі неждання тривога.
Ніхто із людей її не хотів.
Всі люди чекають і плачуть, ридають,
Не знають, що Бог так звелів.

Покайтеся, люди, добра вже не буде,
На світі ще гірше буде.
Бо все це від Бога - велика тривога,
І Бог нас осудить за все.

До церкви не ходять, про Бога забули,
Невінчані сім'ї живуть.
Покайтеся, люди, бо горе вам буде, 
Вже тяжкії дні до нас йдуть.

Хранім свою віру,
святу православну,
Бо в ній лиш спасіння знайдем.
До церкви спішімо, друг друга любімо:
Не знаєм, чи день проживем.

Жнива вже настали, пішли женці жати
Господні великі лани.
Пшеницю ізжали, в снопи пов'язали,
Остались одні бур'яни.

Кукіль Господь спалить огнем невгасимим,
Пшеницю на тік ізбере.
І радість велика буде на Сіоні,
Коли наш Спаситель прийде.

Щасливі ті люди, що в світ народились,
Що в Царство Небесне ввійдуть,
Нещасні ті люди, що їх там не буде,
Великі їм муки прийдуть.

О Боже, прости нам гріхи наші тяжкі,
Будь милосердний до нас.
Тебе ми благаєм, Тебе прославляєм.
Помилуй в страшний судний час.