Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені (2 рази)
Хто тримає мою руку, коли пишу пісні?
Звідки я чую дивні звуки у своїй голові?
Чому терплю пекельні муки, майже в кожному сні?
І, коли йду, я чую стукіт під корою землі…

Що би не казали люди, я вірив, що прийде час,
Коли заважати будуть, та я не втрачу свій шанс!
І хто би міг подумати, що я побачу всіх Вас?!
І Ви разом закричите «Це гурт RIZUPS!!!»
І той факт ніхто не змінить, що Х-факор ходить тіню,
Та редактор мій незмінний, на характер покоління.
Мої такти - це терпіння і реакція кипіння,
Бо навчився я літати, при високому падінні!

В чому новина? Стільки запитань, а правди нема!
До дна! Кому крові, а кому вина.
Чому так часто бачу стільки «порваних» принцес?
І, чи справді, добрі люди послані мені з небес?!

Приспів: 
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені (2 рази)
Хто тримає мою руку, коли пишу пісні?
Звідки я чую дивні звуки у своїй голові?
Чому терплю пекельні муки, майже в кожному сні?
І, коли йду, я чую стукіт під корою землі…

Що би не казали люди, я вірив, що прийде час,
Коли заважати будуть, та я не втрачу свій шанс!
І хто би міг подумати, що я побачу всіх Вас?!
І Ви разом закричите «Це гурт RIZUPS!!!»
І той факт ніхто не змінить, що Х-факор ходить тіню,
Та редактор мій незмінний, на характер покоління.
Мої такти - це терпіння і реакція кипіння,
Бо навчився я літати, при високому падінні!

В чому новина? Стільки запитань, а правди нема!
До дна! Кому крові, а кому вина.
Чому так часто бачу стільки «порваних» принцес?
І, чи справді, добрі люди послані мені з небес?!

Приспів: 
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені (2 рази)