Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають,ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує,
Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену, сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся, заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів, спитаю у горя:
"Чи мене не викине упасти у море?"
Забіжу до Зіночки, Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно, поділюся жалощами.
Буй-буй-буй, бу-бу-бу-бу-буй-буй,
Всесвіту пронизливий, відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить загинути по весні?"

***
Я пойду к речке
Встречать звезды,
Смотреть, как падают,
Ловить их горстями
Наберу за пазуху
Этих брызжащих огоньков
Затанцую радостный,
Обрадуюсь до смерти

Погонюсь за радугой,
Взлечу под тучами,
Передам по радио:
“Прощай, Родина”.

Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна уймёт
Весна, весна, весна придёт,
Весна, весна, весна, весна

Я беду не выгоню,
Она сама из меня выскочит,
Побежим, покатимся,
Заведём беседу.
Наберусь храбрости,
Спрошу у горя:
“Ничто меня не выбросит
В море?”

Забегу к Зиночке,
Выпьем по чарочке,
Поведу себя кротко,
Поделюсь жалостью.

Вселенная,
Открой правды хоть немного:
“Не погибну ли я
По весне?”

Весна, весна, весна – на дворе красна
Весна, весна, весна – гуй.
Весна, весна, весна – на дворе красна
Весна, весна, весна, весна