Їдеш на колесах, ой,
Спішиш, брате, жити
Й бачиш – у дзеркалі рай,
І Святий Миколай
Тебе ще не забуває,
Золоті струни, оксамит, труни,
Веселу дівчину і сльози спомину.
І люди з очима приймуть до себе,
Я буду із ними скакати до неба.

Приспів:
Купальський попіл принесу додому,
А вранці прийде відьма і скаже:
"Віддай мені моє! Все, що я хочу я маю,
Залоскочу, заспіваю і край!"
Край мою душу навпіл,
Все, що мушу, я вспію,
Навіть якщо я не доспіваю. (весь куплет – 2)

І знову народить земля
І віддасть цьому місту.
І місто не прийме його за свого,
І це як закон.
Місто поведе його на вогонь,
Хоча він і сам міг спалити це місто.
І будуть скакати дорання
Голі і п’яні, халі-ґалі.
А завтра на роботу,
Треба ж якось жити далі.