Давай виключим світло
І будем мовчати,
Про то, що не можна словами сказати,
Не можна писати,  не можливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати,
Давай мовчати, про те що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про тебе и про мене мовчати,
Мовчати аж поки не захочем кричати.

Місяць впав, темно в кімнаті
Як добре, що ти навичлась мовчати,
Про то, що ніколи не змогла би сбрехати,
Про то, що ніколи мені не спитатись.
Ми будем з тобою у ліжку лежати,
Лежати, як сніг, водою стікати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко,
Холодною стала чайова кружка,
А ми ще маєм про що помовчати,
А ми ще маєм про що полежати.
Як світло проб`єця через нашії штори,
Ми знову з тобою як всі заговорим,
А поки ще темно е в нашій кімнаті,
Давай з тобою будем просто...