І куплет
Ти пішов,
та прощатись не хотів
та ніхто б і не зумів
відпустити небесам, Ти не сам...

Кожен день,
Серед всіх Твоїх пісень, 
Обирав хоча б одну,
з ними легше я живу

І якщо колись зустрінемось десь там, - 
Ти співай своїх "Дельфінів" небесам
Ми відпустимо Тебе до тих "Птахів"
Із якими політати так хотів
Вона вже ніколи не засне сама,
В її серці Ти і твоя "Тепла зима"
"Вибач" за отих "Людей як кораблів"
у моєму серці вічне Скрябін - ЖИВ!

Ти не "Злий",
Ти не вмів бути такий,
Твоя "..., Побєда і Берлін"
Розламала кілька стін

"Про любов"
заспіваєм знов і знов
"Квінти" смуток наведуть
та "Мовчати" не дадуть