Пиячити ні з ким, не втримати кермо,
                               Лишатися простим не вийшло і не повезло...
Належати усім - скажи собі "Бувай!"
                                      Наважитись до змін - не стримуй і не відпускай!
У слухавку гудки і в келих ще кон'як,
                                             І штучно створені плітки і наче щось пішло не так,
Належати усім не личить, бо дарма Не хочеш, то пусти!
                         Бо ким я був для тебе? От, біда!
    Бо ким я був для тебе?

                            А ти для мене чиста, як Tabula rasa!
                          А ти дозволила собі про нас чутки!
                      А ти довгоочікувана і невчасна...
                              Скажи, як довго ще з тобою ми на "ти"?

О, як неперевершено летять мої слова брутальні
і цензура - як вуаль прозора.
Не витримає сором моя голова
Даремно, бо колись піду з позором...
Щось насправді відбувається не так -
за героїчні вчинки не повага, а медалі.
За злочини - пробачення.
І хто із нас дурак?
Я все хотів...
Я все хотів послати як найдалі!
Я все хотів послати!