Ой ти, Петре, Петре, ще й ти, Йване,
 Половина літечка немає.

 Що я ж того літа мало знала,
 Мене матусенька не пускала.

 – Та посидь же, доню, у коморі,
 Поки розійдуться поговори.

 Та посидь же, доню, у темниці,
 Поки розійдуться вечорниці.

 – Та вже ж я й сиділа, та вже ждала,
 Ой довго ждала, не дівувала.

 Ти ж, моя ненько, моя гарненька,
 Ой що ж ти мене та замикала?

 Ой що ж ти мене та замикала,
 Ой що ж бо то я й не дівувала.