Далеко летить в небо
за птахом моя пісня.
Чому і кому так треба,
що літо прийшло так пізно?

Чому сивокий смуток
гойдає моє серце?
Не можу ніяк збагнути,
чи плаче він, а чи сміється.

Хай сонця останній промінь
залишеться ще хвилину.
Неначе весни відгомін
до тебе нехай полине.

Хоч осінь вже завтра буде,
так серце тепла чекає.
І вірити хочуть люди:
повернеться все, що минає.