Жила була у небі
білесенька хмаринка 
блакитне синє небо було її хатинка
літала з під небесі і бавилась із сонцем
хмаринка виглядала 
з небесного віконця.

-Земле моя гарна в білому вбрані.

-Розквітаєш земле цвітом на весні.

-Всі радіють діти разом зним я.

-Бо весняні квіти усмішка твоя.

І зрозуміла хмарка що квітка веселинка.
Біленька і грайлива немов її світлинка.
Вони співали разом і бавились із сонце,
А сонце посміхалось з небесного віконця.

-приспів 2 рази.

Бо весняні квіти усмішка твоя.