Нема тебе, нема щоби взаємно 
Чаруватись поглядами в снах
І не холодно, ні тепло
Взагалі ніяк, просто ніяк.
Нема тебе, нема любові
І хто-зна взагалі якою Ти:
Високою, тендітною, стрункою...
Чи так лиш маю мріяти?

Ховаєш обличчя переді мною?
Не хочеш бачити мене?
Поговори зі мною...
Прошу, Відкрий мені себе.

Мовчиш...гаразд..., хай мовить тиша
То вслухайся у ритм,
Як вітер думки сердець колише
А в очах іскра біжить.

Чуєш? ні...бо знову мовчиш...
а може ти мені мстиш?
Але за що? За мою вірність?
За чесність або за щирість?

Ох не витримаю цього,
Не хочу життя я такого.
Пройду поруч тебе І не скажу нічого...
Ти зрозумієш для чого, знатимеш через кого..

Бо...тепер тиша моя любов.
Вона знає безліч мов.
У всьому вірна і завждИ
Розрадить коли ламаються мости.