Давай виключим свiтло i будем мовчати 
Про то, що не можна словами сказати. 
Не можна писати, неможливо зiграти - 
А тiльки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дiвчата 
Не вмiють сховати, не можуть спати. 
Давай про мене i про тебе мовчати; 
Мовчати, аж поки не захочем кричати.

Мiсяць впав i темно в кiмнатi, 
Як добре, що ти навчилась мовчати - 
Про то, що нiколи не змогла би збрехати, 
Про то, що нiколи менi не спитатись.

Ми будем з тобою у лiжку лежати - 
Лежати, як снiг, водою стiкати. 
Ми будемо жадно свої сльози ковтати, 
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобi просто на вушко, 
Холодною стала чаєва кружка. 
А ми ще маєм про що помовчати, 
А ми ще маєм про що полежати.

Як свiтло проб'ється через нашi штори, 
Ми знову з тобою, як снiг заговорим. 
А поки ще темно є в нашiй кiмнатi. 
Давай з тобою будем просто...

Мовчати. 
Мовчати.