Заснули мальви бiля хати, 
Їх мiсяць вийшов колихати; 
I тiльки мати не засне, 
Мати не засне, жде вона мене. 

I тiльки мати не засне, 
Мати не засне, жде вона мене. 

Ой, мамо рiдна, ти ж мене не жди, 
Менi в наш дiм нiколи не прийти. 
З мойого серця мальва проросла 
I кров'ю зацвiла!

Не плачте ж, мамо, ти ж бо не одна - 
Багато мальв насiяла вiйна. 
Вони шепочуть для тебе восени: 
"Засни, засни, засни, засни..." 

У матерiв є любi дiти, 
А у моєї - тiльки квiти. 
Самотнi мальви пiд вiкном, 
Мальви пiд вiкном заснули вже давно. 

Самотнi мальви пiд вiкном, 
Мальви пiд вiкном заснули вже давно. 

Як зiйде сонце - вийди на порiг, 
I люди вклоняться тобi до нiг. 
Пройдися полем - мальви буйних лук 
Торкнуться твоїх рук!

Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, 
Я в мальвах знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести - 
Прости, прости, прости, прости...