1. Знедолена ти пройшла крізь віки, 
страждала в жорстокій неволі.
Мов птахи, шалено летіли роки, 
крізь битви, ламаючи долі.
Та ти подолала незгоди усі
і волі хотіла безліку.
Цвіти, Україно, у вічній красі,
неси незалежність довіку!

П-в:
 Незалежна Україна, рідна ти моя земля,
Ти - єдина Батьківщина, і тебе не зраджу я!
Хай же вічно колоситься яре жито на полях!
Незалежна Україна - ти єдиний вірний шлях!

2. Могутньою ти піднялась із колін,
безсмертною стала навіки,
повстала ти з мертвих, холодних руїн,
лишивши в минулому крики.
Ти будеш зорею нового життя,
моя рідна нене, Вкраїно!
Хай буде безхмарним твоє майбуття,
і мова звучить солов*їна!

П-в.
П-в.