С
Ой там у Львові, на Високім Замку,
                      Там соловейко собі заспівав,
                                 |
А молодий жовняр, стоячи на варті,   |
                                 | (2)
Сперся на кріса та й ся задумав.     |

- Ой соловію, веселенький пташку,
Лети в Карпати, рідну сторону,
Там побачиш милу мою чорнобриву,     |
Вістку від неї передай нову.         |(2)

А пташка мовить: - Молодий вояче,
Твоя дівчина як день, так ніч плаче:
Її рідна мати, треба тобі знати,     |
Заміж за діда буде віддавати.        |(2)

Ой там у Львові, на Високім Замку,
Туман холодний на землю упав...
А молодий жовняр, стоячи на варті,   |
Сперся на кріса та й ся задумав.     |(2)