Стоїть дівча над бистрою водою
Стоїть дівча, та стиха гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу на цім світі жить".

Ти приходив до мене опівночі,
Ти приходив, коли я міцно сплю,
Ти цілував заплаканії очі,
І говорив: "Не плач, мила, люблю".

"Скажи, чому тебе я полюбила,
Скажи,чому повірила тобі.
Якби не ти, сумна я б не ходила,
Якби не ти, не була  б я в журбі.

Без тебе я, як цвіт без сонця, в’яну,
Без тебе, ох, як важко в світі жить.
Скажи лиш де - я чарів цих дістану,
Щоби тебе забуть і розлюбить".

Стоїть дівча над бистрою водою
Стоїть дівча, та стиха гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою,
Бо я не можу на цім світі жить".