Холодно..
Навколо зима, а в пам’яті літо, вкриті льодом та снігом білим квіти, від самого початку і на многії літа, адже те чого нема нам нікуди подіти (х2)
нема де знайти там де ми є, нам нікуди піти тому 
пірнаємо в безодню з висоти, туди, де розуміємо складність простоти 
тіки там, де нас нема як не крути
все навпаки: моря впадають в річки 
мир та злагода замінили усі сутички
там, де нас нема плітки зникли
люди до всього незвичного звикли  миттю
там, де листя зелене кожної  осені 
там, де будь-які гості завжди прошені
там, де метелик існує без гусені 
тіки там, де нас нема всі рамки потрощені 
Навколо зима, а в пам’яті літо, вкриті льодом та снігом білим квіти, від самого початку і на многії літа, адже те чого нема нам нікуди подіти 
Навколо зима, а в пам’яті літо, вкриті льодом та снігом білим квіти, від самого початку і на многії літа, адже те чого нема..
хочу повернутись, але вже забув куди, 
старі історії покладені на нові лади, 
про едемові сади чи те як за зіркою іти, забуваючи про втрати
не забуваючи про брата, прибрати всі грати, так сказати щоб кожного змогло пробрати, 
щоб було жити чого заради
не маю чим зарадити, але дам свою пораду
з вами добре але без вас краще, хотіли повернутися але кричать «нізащо!» 
боролись коли зрозуміють згодом, адже дерево відоме своїм плодом,
це як дивишся на віддзеркалення у воду, потім кидаєш камінець і звідти ходу-ходу!
бігти-бігти, потім втомленим іти, адже там, де нас нема нас не знайти
Навколо зима, а в пам’яті літо, вкриті льодом та снігом білим квіти, від самого початку і на многії літа, адже те чого нема нам нікуди подіти 
Ну таке шось…