Не кидай мені свої карти,
Я і так знаю хто ти.
Нам, напевно, більше не варто
Збуджені телемости будувати
І головою вниз падати й падати.
Не кидай мені свої карти,
Я і так знаю хто ми.
Нам давно уже було би варто
Стати невидимими
Для холодної, як чужий готель,
І нудної зими.

Приспів:
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад!
Листопад, стали митими ми знов.
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад!
Листопад, листопад, листопад!

Ти все далі, далі і далі
І сльоза - холодне скло,
І, здається, більше немає
Днів, які б не замело,
Але кожен з нас у своїх снах
Бачить тільки тепло!
За вікном ми - вулиці свято,
За вікном ми - радість і сміх!
Знову той лиш може почати,
В серці хто забути зміг
Мов холодний, як чужий готель,
І пронизливий сніг!

Приспів. (2) 

Перевод:

Не кидай мне свои карты,
Я и так знаю кто ты.
Нам, наверное, больше не стоит
Виртуальные телемосты строить
И головой вниз падать и падать.
Не кидай мне свои карты,
Я и так знаю кто мы.
Нам давно уже было бы стоит
Стать невидимыми
Для холодной, как чужой отель,
И скучной зимы.

Припев:

Мы так прятались от зимы
18 минут назад!
Ноябрь, стали видимы мы.
Мы так прятались от зимы
18 минут назад!
Ноябрь, ноябрь, ноябрь!

Ты все дальше, дальше и дальше
И слеза - холодное стекло,
И, кажется, больше нет
Дней, которые бы не замело,
Но каждый из нас в своих снах
Видит только тепло!
За окном на улице праздник,
За окном радость и смех!
Заново тот лишь способен начать,
В сердце кто забыть смог
Словно холодный, как чужой отель,
И пронзительный снег.