Ти  бачиш  людей мільйони
Розходишся з ними в шляхах,
I погляд на тих незнайомих ,
Це спроба змінити їх шлях,
Щодня ти приходиш крізь сотні,
Розгублених  часом облич
Ти  бачиш  лиш  те що назовні
Не бійся , у очі вдивись 

Що  я намалюю в уяві  коли вперше бачу тебе?
Хотілося б  більше сказати тобі , незнайоме лице .
Пройдеш , не помітиш мій  погляд  і так сто разів проминеш ,
Твій шлях, ти ідеш  ти такий не  один , ти шукаєш мене , мене

Шукаєш в людських ти безоднях ,
Вдивляєшся лиш   в пустоту 
Щоразу десь осторонь пройдеш
Й не бачиш душі ти красу.

Моє серце , сонце моє, ти є сила моя й воля
Віддай мені своє серце – я відкрию тобі все