Ой у полі дві тополі,
Одна одну перепитує:
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:
"Подруженько, вірнесенька,
Чи бачила мого милого?" –
"Ой бачила, ще й вітала,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав,
Чого ти вчора не приходила?
Подруженька,вірнесенька
Дай на руки полотенечко
Не стій з моїм,з моїм милесеньким
Та не суши ти мого серденька
Не суши ти мого серденька"