Остаточно спустошений, все тепер не так, зробив по своєму, хоча чіткий отримав знак,
алкогольний дощ, із неба лився на плечі, роз"їдаючи шкіру, псуючи речі, 
доречі, тепер це все не має значення, якщо своїй долі я вже, сказав до побачення,
пробачення, я ні в кого не прошу, свою гідніть при собі назавжди залишу
У душу нікому лізти я не хочу, мені це просто не потрібно, голови не морочу,
та прямо в очі, дивитися я не вмію, і тих хто за спиною в"яже сіті, не розумію
і тіло мліє, коли усе в імлі біліє, ріка в яку усі плюють, ніколи не зміліє
не вірю, що шанс дається лише тільки раз, та хочу інколи назад повернути час
приємних фраз, у мене вже не лишилося, для того щоб збрехати , що мені наснилося
сердце билося, але вже повільніше, у крові розчинився грам, або навіть більше
раніше все здавалося більш простішим, а тепер для всього треба бути сміливішим
рішення не приходять самі собою, живу як солдат, від підйому до відбою,
доба за добою,  у роті гіркотою, віддає все те, що сталося зі мною,
назустріч зорям, як тільки заплющую очі, а як розплющую, вони відразу кровоточать.
не пророчить нічого мені моє завтра, моє сьогодні - моє все, і на цьому крапка.
не пророчить нічого мені моє завтра, моє сьогодні - моє все, і на цьому крапка.