наші двіжі на суші майже смішні
поки є океан і живі його товщі
і йому по цимбалах чи є ми чи ні
він дочасу постав і пробуде тут довше

а у водах його – паралельні світи
де ніхто і не чув про земне і небесне
ні доплисти туди ані якось дійти
і насправді це добре насправді це чесно

ми живемо на дні що піднялося з вод –
стопіццот островів плюс заплави і плавні
море вигнало нас як негожий народ
наші двіжі на суші й донині безславні

я складаюсь з води десь відсотків на сто
я забив собі місце в підводному завтра
я здобуду ще справжнє своє єство
як роквітну хвостом плавниками зябрами

і коли будуватиме ной ковчег
я нічого про це не дізнаюся в риб
і не встану чекати рятунку у чергу
лиш змахну хвостом і пірну углиб