Ходю навколо по колу та знеходжу мисця
Минають ночi та днi,на небi сходить мiсяць
А я гортаю канали та вже натер мозолi
У пошуках новин та звiстки доброї долi
Як не вiйна так зрада,то обстрiл то засада
I Дерибанять посади Верховнi казнокради
А люди топчуть багнюку у пошуках свободи
Вояки голi та босi чекають на пiдмогу 
Тарас Григорович,твої слова були пророчi:
"_:У всяк своя доля та свiй шлях широкий
Хтось тузами обирає свата в його хатi
А хтось нишком у коточку гострить нiж на брата
А той, щедрий та розкішний, Все храми мурує; 
Та отечество так любить, Так за ним бідкує, 
із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. 
А братія мовчить собі, Витріщивши очі!"

Де лани та поля,там лежить стижина
Вiд Карпат до Днiпра -ненька Україна
Смуток в серце зайшов але е ще крила
Ми здолаємо все моя мила...

На схiдном фронтi не роздають конфенти"Контi"
Там спалахи вiд градiв затуляють свiт сонця
А у вiконце,дивиться чиясь дружина
Й чекає  дододму,вояку мама сина
А у свiтлинах,знову щось про мир гегочуть
Але я знаю,по той бiк його не хочуть
Ота орда,отi нащадки Чингiзхана
Що змушують народ лягти пiд їхнього пана
Навiть коала верещить до рук не хоче
Бо чує,що то звiр в бiлiй сорчцi...
Верещить несамовито, краще жити в лiсi
Чим в обiймах маньяка жувати смачне листя
Тарас Григорович,твої слова бiжуть рядками:
Плаче козак-ворог битий та зарiс тернами
Догори пiднявши руки до Бога благає
Ти прийми моїх братiв там до свого раю..