Друзі, родина зібрались до хати,
 Радитись за кого дочку з роду віддавати;
 Діва-Ружа.
 Зібрались до хати,
 Радитись за кого дочку з роду віддавати;

 Будуть в родині у тебе купці,
 В них землі із золота, тугі гаманці;
 Діва-Ружа.
 У тебе купці,
 В них землі із золота, тугі гаманці;

 У суботу новину по краю рознесли,
 В понеділок страви різні вже робити почали;
 Діва-Ружа.
 По країні рознесли,
 В понеділок страви різні вже робити почали;

 В четвер меди й пива положили у стодолу,
 В суботу вже всі сіли до шлюбного столу;
 Діва-Ружа.
 Положили у стодолу,
 В суботу вже всі сіли до шлюбного столу;

 П'ють гості день, гуляють вже два,
 Та мужу наречена свого тіла не дава;
 Діва-Ружа.
 Гуляють вже два,
 Та мужу наречена свого тіла не дава;

 П'ють день і два, і три дні поспіль,
 Та все ще холодна є шлюбна постіль;
 Діва-Ружа.
 І три дні поспіль,
 Та все ще холодна є шлюбна постіль;

 Тут ратний воїн заходить до хати,
 Стерті на ньому подертії лати;
 Діва-Ружа.
 Заходить до хати,
 Стерті на ньому подертії лати;

 Заходить воїн, сідає до столу,
 Про битви великі, що були, веде розмову;
 Діва-Ружа.
 сідає до столу,
 Про битви великі, що були, веде розмову;

 Невістка тут вийшла нишком за поріг,
 Та й у чистеє поле стала бігти з усіх ніг;
 Діва-Ружа.
 Нишком за поріг,
 Та й у чистеє поле стала бігти з усіх ніг;

 Ось поле вона перебігла легенько,
 Там воїна кінь стояв не далеченько;
 Діва-Ружа.
 Перебігла легенько,
 Там воїна кінь стояв не далеченько;

 Воїн її миттю на коня підняв,
 Та й в степ він широкий вночі поскакав;
 Діва-Ружа.
 На коня підняв,
 Та й в степ він широкий вночі поскакав;

 Бачу по пальцям тендітним твоїм,
 Що золоті перстені є не знані їм;
 Діва-Ружа.
 По пальцям твоїм,
 Що золоті перстені є не знані їм;

 Бачу по косах твоїх золотих,
 Що шлюбний вінець там не довго бути встиг;
 Діва-Ружа.
 Твоїх золотих,
 Що шлюбний вінець там не довго бути встиг;

 Бачу по персах білих твоїх,
 Що дітей ще годувати не доводилося їм;
 Діва-Ружа.
 По персах твоїх,
 Що дітей ще годувати не доводилося їм;

 Із милим діва була у ту ніч,
 Відкинувши всі докори і смуток своїх віч;
 Діва-Ружа.
 Була у ту ніч,
 Відкинувши всі докори і смуток своїх віч;