Сокіл, ти летиш крізь недосяжний обрій
Зустрічаєш світанок, не злякавшись вогня
Ти скажи мені, Сокіл, що то є за світанок
Світанок відродження чи останнього дня?
Ти летиш над моєю Великою Країною
Синьоока Волинь дасть спочинок тобі
і Карпатські гори, що тримають небо
Тінь від твоїх крил доторкнеться до них

Ти лети у Полтаву, де мої комради
Опустись на землю, випий з Ворскли води
І лети у Харків, хай піднімуть келих
Покружляй  над ними - то є мої Брати!
Ти лети до моря над козацьким шляхом
Де реве та стогне  Славутич пісні
І вертайся в Київ, де залишив душу
На Святі схили, де б'ється серце Русі

Одягнись у крицю і лети до Сонця
Захисти від облуди Nаш небоскил
Слов'янський Сокіл - то єдиний вихід
То є то, що може мою Расу спасти!
І наші надії додадуть тобі сили
І салют наших рук вкаже шлях тобі
Стане схожа на тебе моя Батьківщина
І від Сяну до Сяну ми запалим вогні
І від Сяну до Сяну буде Біле насіння 
Білі сходи давати і так буде завжди