Не хотілось так, щоб гинули твої діти,
Що не жили ще, а могли би ще жити й жити!
Хто поверне їх матерям живих додому?
Скільки ще поляже молодих, кому відомо?

Мамо, ти не плач...
Мамо, ти не плач за мною,
Я іду у бій, бо я син Країни тої!
Мамо, ти не плач,
Далі так не можу жити,
Кров - моя ціна,
Щоб тебе з ярма звільнити!

Скільки крові треба ще, їм всім,
Щоб вдосталь вже напитись?
Скільки виплаканих сліз всіх матерів,
Щоб похмилитись?
Скільки ще невинних жертв потрапить в пащу цьому звіру?
Ми не забудем тих імен, які лягли за нас в могилу!

Мамо, ти не плач...
Мамо, ти не плач за мною,
Я іду у бій, бо я син Країни тої!
Мамо, ти не плач,
Далі так не можу жити,
Кров - моя ціна,
Щоб тебе з ярма звільнити! |2