Він ціле життя посміхався широко до всіх навкруги 
 Позичав їм останні гроші а сам не просив в займи 
 А вони садили дерева зла на бідній його голові 
 І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів

 Ти у цьому світі випадковий чувак 
 Ти втікай добряк, заховайся добряк 
 Заржавілим людям не поможеш ніяк 
 Зрозумій добря, пізно вже - ніяк

 В його домі не було дверей і заходили всі хто хотів 
 Пригощав усім чим мав, відмовляти він не вмів 
 А вони підливали дерева зла з корінням в його голові 
 І ще більше горбилася спина ,шукаючи відповіді

 Ти у цьому світі випадковий чувак 
 Ти втікай добряк...

 Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ 
 Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів

 Ти у цьому світі випадковий чувак 
 Ти втікай добряк...