У офисі перерва, ти голодний як пес.
 В очах моргає надпис: "Я похавал би десь"
 I раптом запах чебуреків по-шпионські лізе в ніс.
 I ти по головах людей на запах цей біжиш.

 Влітаеш у кафе, готовий з'їсти слона.
 I тут перед тобою є китайська стіна.
 Стоїть офиціантка, шостий розмір душі.
 I дуже елегантно поїдає лаваші.

 Приспів:
 I ніби далека, і ніби близька.
 Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
 I ніби солодка, і ніби гірка.
 Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
 I ніби висока, і ніби низька
 Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".
 I ніби глибока, і ніби мілка
 Дівчина з кафешки на метро "Лебiдська".

 Ти заглядаеш їй у очі, просиш: "Дайте меню".
 I голосно ковтаеш біля дами слюну.
 I вона граціозно витірає руки об халат.
 I пропонує для разминки: пиво і салат.

 Вона чуть вище i ти дивишься їй просто в декольте.
  А дiалог в таких умовах - діло не просте.
 I ти витягуєш все тіло i на пальці стаєш.
 Ломаеш логiку подiй, питаєш: "Де ти живеш?"

 Приспів (2 рази)