Хочу! Хочу! Хочу! Хочу!

Пам'ятаєш, як в сильную зливу
Я була, як ніхто, щаслива.
Я була, як ніхто, печальна,
Знала, вечір приніс прощання.
Я тебе цілувала ніжно,
Перетворюючись в колишню,
І, здавалося, все шепоче: Хочу!

Пригадай, як було усе,  |
І нехай вітер нас несе! | (2)

Я чекала, що прийде літо,
Зможе сльози дощем розмити.
Сподівалася, все забуду,
Тільки ти, наче привид, всюди.
Я сама, поруч тут нікого,
Ані доброго, ані злого,
Я відкриюся тільки ночі,
Хочу!

Пригадай, як було усе,  |
І нехай вітер нас несе! | (2)