Коли до губ твоїх лишається півподиху,
/Когда до губ твоих остаётся полвдоха/

Коли до губ твоїх лишається півкроку
/Когда до губ твоих остаётся полшага/
    
Зіниці твої виткані із подиву,
/Зеницы твои сотканы из удивления/

В очах у тебе синьо і широко.
/В глазах у тебя синева и широта/

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
/Что-то шепчешь зачаровано и тихо ты/

Той шепіт мою тишу синьо крає.
/Тот шепот мою тишину обрывает/

І забуваю я, що вмію дихати,
/И забываю я, что умею дышать/

І що ходити вмію, забуваю.
/и что ходить умею, забываю/

А чорний птах повік твоїх здіймається
/А черная птица век твоих вздымается/

І впевненість мою кудись відмає.
/И уверенность мою куда-то отнимает/

Неступленим півкроку залишається,
/Непройденным полшага остаёться/

Півподиху у горлі застряває.
/Полвдоха в горле застревает/

Зіниці твої виткані із подиву,
/Зеницы твои сотканы из удивления/

В очах у тебе синьо і широко,
/В глазах у тебя синева и широта/

Але до губ твоїх лишається півподиху,
/Но до губ твоих остаётся полвдоха/

До губ твоїх лишається півкроку.
/До губ твоих остаёться полшага/