Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон

Герої повісті лише він і вона
минають зимні місяці і наступає весна
вони разом і окремо для них то не новина
щоб в самоті залишить душі сам раніше не знав
мета поставлена з давна.............
їм залишалось чекати... просто чекати
не сумніватись у мріях.......................
і сірі проміжки часу злетять як птахи........
і в певній ліриці лірика або просто вірш
.........................................знав, що не буде гірше
без перебільшень, але доля не вирішує
хто робить речі грішні, і навіщо?
це смішно - гортати сторінки не розуміючи твір
кінець повісті не відомий................
................................................
цю історію чекає Happy End!

Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон

Він розумів, що саме відстань поєднала їх
вона мовчала і слухала його дихання
чекаючи... зустрічі із місяця у місяць
без думки про терпіння і наскільки його лишить
....................................................................
тільки послухай, я тобі правду донесу
адже це судно те, що лише збільшить їх красу
це дороги, що не виміряти ні у днях ні в милях
обрій не обмежних марень, не осяжних хвиль
................................................ свої зусилля
спрямовуючи силою волі туди, де................
свої зусилля спрямовуючи силою волі
.............................................
почуття напруги, як розчиняються в повітрі білі смуги

Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон

Ти знай, мене відносить........
та пекло у душі щомиті змінюється вкрай
я підлітаю чорно-білими слайдами
й залишаю вимір забуваю, почекай
я знаю, що важко рахувати сірі дні
і розмовляти віч-на-віч лише у сні
це не мелодія робить слова такі ясні
поясни тепер, чому сумні такі мої пісні?
Ні! я не полонений розчарованого суму
я навіть думаю, що зміниться все як під струмом
гратимуть ніжні струни акордами наснаги
нас нагороджуючи за таку віру й повагу
одне до одного і жодного фіаско
я ласкою перетворю елегію у казку
під маскою прихованих моментів, не забудь про третє
прийняти лиш найкращі мрії із наших секретів

Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон

Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон

Ти не зважай, що мене поруч нема
я чую, як стука в двері весна
як наші серця б’ють в унісон
я знаю, ми разом - це зовсім не сон
не сон...