ПРІРВА

Не відчиняй,
Не розглядай мене
крізь призми.
Зачарований ти
У сні.
Не полицай мене,
Прокинувшись у теплій весні.

Я тебе боюсь
І з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.

Запам'ятай мене.
Я вічно житиму
Під скронями твоїми.
Мої пісні ти вже зненавидів,
Ми тонемо у вічній війні.

Я тебе боюсь
I з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.

Там, де сідaє туман
Сядь зі мною, поговори.
Що за право ти мав так тримати
Мої думки
В неволі?

Не відпускай мене.
Я вічно житиму
Під скронями твоїй голові.