Чорна вишиванка
Слова: Олександр Шевченко
Музика: Олександр Шевченко
             
 

 
Мотив 1:
Десять років горіла земля у людей під ногами. 
Десять років стогнала земля від ворожих чобіт.
Десять років карпатське село вже не спало ночами, 
Десять років чекало синів своїх біля воріт. 

Кожен день за селом у лісах скреготять автомати. 
Кожен день умивається ранок в гарячій крові.
І холодної темної ночі до нашої хати 
Принесли молодого хлопчину брати лісові. 

Мотив 2:
А коли партизана Карпати покликали сині, 
І коли вже нарешті настав розлучатися час, 
Він сорочку свою позоставив на пам'ять дівчині: 
"Нехай носить твій син і нехай пам'ятає про нас".

Приспів:
   Чорна-чорна була та сорочка, чорніша від ночі.
   Чорна-чорна, як смерть. Чорна-чорна, як свіжа рілля.
   Чорна-чорна була та сорочка, як хлопцеві очі.
   Чорна-чорна була, як моя українська земля.

Мотив 2:
Довго-довго лежала сорочка у маминій скрині,*
Довго-довго чекала пошани, людського тепла. 
І нарешті настала пора: я вдягнув її нині; 
По щоці у бабусі тихенька сльоза потекла.**

Мотив 3:
І в душі зазвучали ніколи нечувані струни, 
І сама мимоволі  розпрямилась гордо спина. 
Що б не сталось зі мною і де би у світі не був я, 
Передам ту сорочку онукам своїм і синам.  

Приспів:
   Чорна-чорна вона, та сорочка, чорніша від ночі.
   Чорна-чорна, як смерть. Чорна-чорна, як свіжа рілля.
   Чорна-чорна вона, та сорочка, як хлопцеві очі.
   Чорна-чорна вона, як моя українська земля. (x2)