Твоi кроки мiй забрали спокiй.
Ти вiд мене йдеш в осiнню нiч...
Я ж у мрiях бiля тебе, збоку,
Вiями торкаюсь плiч.

I плине час бiлим птахом в чисту голубiнь.
Чому це нас роз'єднала тиха далечiнь?
Скажи, чому на моiх вустах є тiнь журби?
Луну одну залишив для мене ти.

Те вiдлуння в моє серце б'ється,
I воно спiшить за ним услiд.
Стихнуть кроки, та не стихне серце,
Жду тебе з далеких лiт.