Хто є я,
Що Господь, Творець Землі,
Назвав ім’я моє
 І чув весь мій біль?

Хто є я,
Що ранковая зоря
 Осяяла мій шлях,
Промінь віри щоб не згас?

Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
 Ти забрав, аби спасти.

Я є квітка, що зів’яне
 Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині.
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю – підіймеш
 І в обіймах пригорнеш.

Я – Твій. Я – Твій. 

Хто є я,
Що провини й тягарі
 Господь і Бог Святий
 Забрав й навік простив?

Хто є я,
Що могутній голос Твій
 Крізь бурі й дощі
 Дав мир душі моїй?

Не тому, що вірю я,
А тому, що любиш Ти,
І тому, що всі гріхи
 Ти забрав, аби спасти.

Я є квітка, що зів’яне
 Промине життя й не стане,
Як хвиля в океані,
Мов пара в вишині.
Але чуєш, як покличу,
Коли падаю – підіймеш
 І в обіймах пригорнеш.

Я – Твій. Я – Твій.