Вже надворі тихо-тихо і зникає шум.
Добрим людям посилає сни старий чаклун.
Місяць, наче срібний човен, нитку обірве,
І у сон мій кольоровий тихо запливе.

Помандрую в край любові, чистої, святої.
Помандрую в край добра і вічної весни.
Там завжди сміються діти, 
там ростуть казкові квіти.
Я той край у снах шукаю.
Засинай, засни,
засинай, засни.

В тих краях немає смутку, лиха і образ.
Тут кудись зникає цінність золотих прикрас.
Від біди оберігають райськії птахи,
Добрим людям дні і ночі стережуть дахи.

Помандрую в край любові, чистої, святої.
Помандрую в край добра і вічної весни.
Там завжди сміються діти, 
там ростуть казкові квіти.
Я той край у снах шукаю.
Засинай, засни,
засинай, засни.
Засинай, засни,
засинай, засни.