Кущ осінньої калини паленіє у вікні,
Біла нитка павутини пропливає в далині,
А під нею сині-сині ріки, наче неземні,
У ясному безгомінні світ лежить, немов у сні.

Приспів:
Земля завмирає в святій таїні      |
Вода серебріє мінливо.             |
Дивлюсь на степ і на ліс в далині, |
Очей відвести неможливо.           | (2)

Я люблю такі хвилини і до сліз близькі мені
Ці зворушливі картини, ці останні теплі дні.
На душі ані хмарини, гарно в рідній стороні,
Кущ осінньої калини паленіє у вікні.

Приспів.

Дивлюсь на степ і на ліс в далині, |
Очей відвести неможливо.           | (2)