ніякий ніж не гостріший ніж твої вуста,
ти знову скажеш я тут, а очі і далі сміються 
скільки віри в мені та єхидні твої слова 
хай через них тисячі тобі в коханні клянуться 

я один із слідів у пустелі твого єства 
один із тих що проходжали тут ще до мене 
вони похапцем пірнали у палаючість твого піска
наповняли тобою легені сердце та вени