На землі лежить туман,
А я стою дивлюсь крізь нього,
Це все лише ілюзія й обман,
Я все чекаю допомогу.

Я заблукав у своїх мірях і снах,
Я не знайду свою дорогу,
Десь там кохана моя стоїть одна,
А я ніяк не повернусь до дому.

Наді мною небеса,
Вона заквітчані у зорі,
А моя пуста душа,
Ніби вік уже в неволі.

Я заблукав у своїх мірях і снах,
Я не знайду свою дорогу,
Десь там кохана моя стоїть одна,
А я ніяк не повернусь до дому.