Де ти моя ріка скам"янілая
Чиї вмиваєш рани...
Горе твоїм синам, моя милая,
Що тебе скували...

Стану вільним як вітер - твою розвію тугу...
Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди...
Випливу очищеним, випливу очищеним,
Випливу очищеним - ти ніким не знищена...

Дівоча твоя краса згублена ярмом
Додолу волю хилить...
Тобою напитись би сповна, торкаючись чолом,
Шепочучи: Либідь...моя Либідь

Стану вільним як вітер - твою розвію тугу...
Догори злечу, торкнувшись неба - впаду на твої груди...
Випливу очищеним, випливу очищеним,
Випливу очищеним - ти ніким не знищена...

Зорі неба...зорі ночі...освітіть у снах згублену в віках...
Зорі неба...зорі ночі...освітіть у снах згублену в віках...