Вступ: 

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
 Впав в бою стрілець січовий, |
Дівчина затужила.        |(2) 

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок, |
Повік буде лежати.             |(2)

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий,      |
Твоя дівчина плаче!"           |(2)

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака,           |
Сира земля накрила.            |(2)

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,   |
Дівчина затужила.              | (2)