Чарачка моя срэбраная,
Золотымі бэрожкамі обложоная, обложоная!
Каму чару піць – здравому быць,
Пані Зіні чару выпіваць, чару выпіваць!

Ой, чарачка, чарачка, якая ты добра –
Якая ты зверьху, такая і до дна.
Чы мне тэбе віпіты, чы мне тэбе віліты?
Як я тэбу віп'ю – весёлая стану,
Як я тэбе вілью – сорома достану, сорома, сорома.

Ой, хто п'е, тому налівайтэ,
Хто нэ п’е – тому нэ давайтэ.
А я буду піты, піты,
Як малые деты, деты,
Забраўшыся й у куток,
По сем чарок у роток.
Здорово, здорово!

А колі ж піты, то піты до дна,
А колі ж спаты – до белого дня, до белого дня!
Ой, хто менэ верно любіт,
То той менэ прыголубіт,
Душэчка моя, душэчка моя!