Анна:
(День коронації! День коронації!)
Усе відчинили, а чого?
Я думала, не роблять вже цього
Хто знав, що в нас є гори тарілок?
Що архітектор спорудив
Ці бальні зали для балів?
З брами варта вже зняла замок!

У нас будуть справжні гості
Як воно пройде усе?
Хай нове щось день цей принесе!

Бо за сто років це уперше
Світло буде, не пітьма,
За сто років буду вперше
Танцювати не сама

Від щастя перехоплює подих,
Хоч би все це не здалось
Бо за сто років тут уперше
З'явиться ще хтось

(Я нарешті познайомлюся з усіма!
Що, як я зустріну свого єдиного?)

Сьогодні я вийду вся така
модна, ґраційна і легка,
Прекрасна дама з віршів та балад
І ось з'являється той один,
Омріяний красень; ось де він!
Але мене цікавить шоколад

А потім вечір з ним чудовий,
Це — єднання двох сердець,
І, нарешті, в самоті кінець!

За сто років тут уперше
Будуть танці, буде вальс,
За сто років, може, вперше
Я дочекаюсь ніжних фраз

І можливо я ненормальна,
та є один нюанс,
Бо за сто років це уперше
принаймні випав шанс...

Ельза:
Свого єства не покажи
Ти хороша, і буде так завжди

Не грай, сховай в душі на дно,
будь пильна, щоб не вирвалось воно

Але це лише на день,
Анна: Всього лише на день,
Ельза: Почнеться він нехай
Анна: Почнуть уже нехай,
Ельза: Хай ворота відімкнуть,
Пускай!
Анна: Пускай!

Анна: За сто років це уперше,
Чого хотіла, те збулось
Ельза: Свого єства не покажи,
Спокійно, в руках себе держи,

Анна: Це шанс знайти свою любов,
Ельза: Не грай,
Анна: В житті змінити щось...
Ельза: Сховай свій дар в душі на дно...

Анна: І завтра цей шанс настане,
Я хвилююсь не дарма,

Бо за сто років це уперше,
За сто років це уперше
Перешкод нема!