Вітер... Злива... Безсоння...
Гасне літо зелене,
Падають на підвіконня
Жовті долоні клена,
Серце щемить від болю,
Вмиті безсонням очі,
Я, а поряд зі мною
Чорна безодня ночі.

Приспів:
Запалю свічу з віком віч-на-віч,
Запалю свічу, щоб здолати ніч,
Запалю свічу у тривожний час,
Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.

І, наче вщухає злива,
І небо тяжке світліє,
Полум'я свічки тремтливе
Долоні і душу гріє.
Всупереч ночі злої
Тихий вогонь сміється,
Від свічки цієї малої
Ранок новий займеться.