...Без тебе, у моїй оселі пустеля,
Я сиджу і дивлюся у стелю.
Який невідомий митець намалював цей сум,
На аркуші життя аквареллю.
Твій подих, гарячий, як твоя врода
Піднявся у небо по сходах.
Ніколи нікому не знати, як я люблю
Цю останню мить насолоди...

Мій телефон мовчить, навколо тиша.
Зателефонуй мені найяскравіша.

Блукаю, шукаю, а краю не має,
Самого себе не вдолаю.
Невже не минутий біль цей спекучий сніг
Моє серце не зігріває.
Долоні, мої охопили скроні,
Невже, я тобі вже сторонній?
Коли вже нарешті почую я твій дзвінок?
Коли вже впаде та корона?

Мій телефон мовчить, навколо тиша. 
Зателефонуй мені найяскравіша...  

-------------------------------------------
Как-то так:

...Без тебя, в моем жилье пустыня,
Я сижу и смотрю в потолок.
Какой неизвестный художник нарисовал эту печаль,
На листы жизни акварелью.
Твое дыхание, горячее, как твоя красота
Поднялось в небо по ступенькам.
Никогда никому не знать, как я люблю
Этот последний миг наслажденая...

Мой телефон молчит, вокруг тишина.
Позвони мне наиярчайшая...

Блуждаю, ищу, а края нету,
Сам себя не одолею.
Неужели не минувшая боль этот жгучий снег
Мое сердце не согревает.
Ладони, мои обхватили виски,
Неужели, я тебе уже чужой?
Когда уже наконец услышу я твой звонок?
Когда уже упадет эта корона?

Мой телефон молчит, вокруг тишина.
Позвони мне наиярчайшая...